Є.Ліпецький

1 (2)

Євзебій Ліпецький увійшов в історію українського образо­творчого мистецтва як талановитий живописець, графік, театральний художник, реставратор та педагог. Чільне місце у творчості Є.Ліпецького посідає портретний жанр. Він був автором численних портретів українських письменників, історичних осіб та сучасних йому діячів культури і мистецтва. У портретних творах Ліпецький творчо поєднував мистецькі засади академічної школи з імпресіоністичним підходом до створення образів. Він майстерно передавав психологічний стан, характер та зовнішню подібність портретова­них, вільно володіючи різноманітними техніками. Про це свідчать його твори, а також архівні та друковані джерела.

Митець народився 5 червня 1889 року в селі Вербівці Заставнівського району на Буковині. Навчався у Мюнхенській та Віденській академіях мистецтв. У Чернівцях жив і працював з 1918 протягом понад 20 років. Його творчість та активна громадська діяльність в значній мірі формували та збагачували творчу мистецьку атмосферу міста. Проте 1940 року з приходом радян­ських військ Є.Ліпецький залишив рідну землю та знайшов прихисток у таборі втікачів у Німеччині. Наступні 30 років він жив у місті Байройті, де помер 1970 року.

Мистецький доробок Євзебія. Ліпецького чернівецького періоду та років еміграції спіткала доволі драматична доля. У вирі подій частина його робіт є втраченими або загубленими.  Відтак кожне свідоцтво про твори майстра є надзвичайно цінним.. Наприклад, йдеться про портретні зображення чернівецьких художників 1935 року, які були розміщені у чернівецькій німецькомовній газеті «Czernowitzer Deutsche Tagespost» (20 березня 1938 р.), у монографіях Ірини Міщенко «Євзебій Ліпецький. Мистець і особистість» (2004р.) та Гайделінде Поллєрус «Владімір Загородніков…Від ікони до графіті» (1984 р.).

Після еміграції до Німеччини, де Євзебій Ліпецький протягом років перебував у таборі українських переміщених осіб „Леопольд Касерне у м. Байройті, він продовжував творчо працювати та брати участь у мистецьких виставках. Винятково цінним свідоцт­вом про його творчу роботу в еміграції є документи архіву Українського Вільного університету (Мюнхен) 1948 р., з яких дізнаємося про запрошення майстра приступити до виготовлення марок Таборової пошти. Шанобливі й промовисті спомини сучасників-таборівців про особистість Євзебія Ліпецького знаходимо в україномовній газеті «Свобода» (США) за 1958, 1970, 2011 роки.

Добру пам’ять про українського митця зберігаємо і на його батьківщині. Гордістю музеїв Чернівців є оригінали кількох портретів майстра. Творчість славного букови нського маляра Є.Ліпецького найповніше представлена у Чернівецькому художньому музеї. Тут зберігаються: живописний «Потрет дружини» (1910 р.), два пастельних твори – «Дівчина в бузковому» (1919 р.), «Портрет хлопчика» (1910 р.), а також ще кілька графічних аркушів. У Чернівецькому краєзнавчому музеї є можливість оглянути його акварельний автопортрет (1915 р.) та портрет Ольги Кобилянської (1922 р.).

2 (1) 3 64