ЯКОВЕНКО Петро Максимович народився 14 вересня 1914 р. в с. Синиця Христинівського р-ну Черкаської обл.
У 1940 р. закінчив Вінницьке загальновійськове училище.
З 1947 по 1981 роки жив і працював у м. Рига (Латвія). У 1950-1956 рр. навчався живопису у студії образотворчого мистецтва при Ризькій організації Спілки художників Латвії під керівництвом відомих латиських художників Л. Свемпа і Я. Тільберга. У 1981-2006 рр. жив у Чернівцях.
У 1990 р. вступив до Спілки художників України. У 1998 р. отримав звання Заслуженого діяча мистецтв України. Має бойові та урядові нагороди.
Працював у галузі станкового малярства, жанрах: натюрморту, портрета, пейзажу.
Учасник латвійських, всеукраїнських та міжнародних виставок з 1962 р.
Персональні виставки: Рига (Латвія) – 1972, 1980; Чернівці – 1982, 1985, 1986, 1988, 1990, 1992, 1994, 2004; Київ – (Національний художній музей) – 1997, Черкаси – 1998.
Помер Петро Максимович 26 лютого 2006 р. в Чернівцях.
Твори зберігаються в Київському національному художньому музеї та Чернівецькому обласному художньому музеї та приватних колекціях.
У творчості художника поєдналися тенденції європейського живопису початку ХХ ст. (постімпресіонізму) та українського народного мистецтва. Через усю діяльність мистця червоною стрічкою проходить емоційно-ліричний струмінь, в основі якого лежить підвищено-чуттєве сприйняття дійсності.
Художник не здобув мистецької освіти, почав займатися живописом відносно пізно, але завдяки уродженому таланту досягнув чималих успіхів на ниві української образотворчості, залишивши помітний слід у мистецтві Буковини.