Є.Максимович

 

 

vvvv

 

Євген Олександрович Максимович

ПОРТРЕТ СЕЛЯНИНА

кінець ХІХ – початок ХХ ст.

полотно, олія

44х30

Обласний художній музей, Чернівці

Вагомою постаттю в буковинському образотворчому мистецтві кінця ХІХ – початку ХХ ст. був Євген Максимович (10.02.1857-27.04.1928). Мистець майстерно виконував реалістичні портрети, краєвиди, жанрові сценки, займався релігійним мистецтвом, а також з успіхом пробував себе у створенні фресок, оформленні ітер’єрів будівель та ілюструванні видань.

Майбутній художник народився в буковинському містечку Вашківці. Батько художника Олександр Максимович був православним священиком – правив службу в селі Чортория, а згодом перейшов працювати до Вашківців. Мати походила зі старовинного румунського роду Луческул з Бесарабії. Саме дід по материнській лінії Костянтин Луческул – протопресвітер і референт у чернівецькій консисторії – помітив хист до малювання у молодшого онука. У 1868 році Євген переїхав до Чернівців і вступив на платне навчання до німецької вищої гімназії (нині середня загальноосвітня школа №1 ім. М. Емінеску). В другому класі цього навчального закладу вже опановував освіту його старший брат Костянтин.

Восени 1876 року, склавши іспит з живопису, Євген Максимович став студентом Віденської школи красних мистецтв. Під час перебування у Відні Максимович познайомився з земляком Епамінондою Бучевським – художником митрополії Буковини.

Закінчивши навчання у 1881 році, Євген Олександрович планував удосконалювати майстерність у Мюнхені чи Парижі. Проте тяжко захворів дідусь, який давав необхідні для навчання кошти. Художник повернувся на Буковину, склав іспит, щоб отримати місце вчителя малювання і в 1883 році став викладачем вищої гімназії в Радівцях.

Слід відмітити й те, що художника запросили працювати над оздобленням Резиденції буковинських митрополитів (нині Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича) поруч з Каролем Свободою, Карлом Йобстом та Епамінондою Бучевським, що свідчить про високу професійну майстерність Євгена Максимовича.

Коли Е. Бучевський захворів, він рекомендував митрополиту Сильвестру Мораріу Євгена Максимовича як продовжувача своєї справи. В 1891 році після смерті Е. Бучевського Євгена Олександровича було призначено на посаду єпархіального маляра у Буковинській православній консисторії. Завдяки цій роботі з’явилася велика кількість різноманітних офіційних замовлень, парадних портретів, іконостасів, а також можливість здійснити подорож до Італії в 1893 році. Одночасно з роботою в митрополії Максимович продовжував працювати викладачем малювання в Радівцях до 1895 року, а з 1895 року – в чернівецькій вищій православній реальній школі (сьогодні Чернівецька ЗОШ №2 ім. Ю. Федьковича).

Мистець мав і великий інтерес до музейної справи, працював у Чернівецькому церковному музеї православної митрополії та був у різні роки членом правлінь Крайового музею резиденції митрополита і Буковинського музею ремесел.

Відомо, що в 1905 році в Чернівцях відбулося відкритя виставки Є. Максимовича, на якій була репрезентована чимала кількість творів. Через рік роботи майстра експонувалися в Бухаресті.

Через важку недугу Євген Максимович помер 27 квітня 1928 року.