1Чернівецький обласний художній музей міститься на другому та третьому поверхах розкішного історичного будинку в самому «серці» Чернівців.
Будинок Чернівецького художнього музею — унікальна пам’ятка архітектури національного значення. Його споруджено в традиції віденської сецесії у стилі модерн для Буковинського ощадного банку (1900 р.) за проектом архітектора Губерта Гесснера разом з Прокопом Шупіхом (Prokop Šupich, 1870–1947). Будівництво — разом з Робертом Вітеком (Robert Vitek, 1871–1945). Зовнішнє оформлення та інтер’єри будівлі, в цілому, не зазнали істотних змін з плином часу і нині становлять частину екскурсійного огляду.

По головному фасаду виділений ризаліт з балконом на консолях та розкішним майоліковим панно над балконом, автором якого є художник, чий підпис «J. Lan(g?)» зазначено у його нижній частині (Йозеф Адольф Лянг). Складна поліхромна композиція на міфологічну тематику проводить паралель між Римською імперією та Австро-Угорщиною доби Франца-Йосифа І. В образах 12 богів зображено 12 найважливіших провінцій імперії, які уособлювали її суть. На панно боги розташовані мальовничими групами згідно з основним принципом модерну: динамічна рівновага замість дзеркальної симетрії.

На даху над карнизом встановлено дві жіночі скульптури. Будинок на рівні вікон другого поверху прикрашає фриз у вигляді мальовничо розкиданого листя, що колись було вкрите позолотою. Вікна декоровані ліпниною. Двері центрального входу металеві двостулкові ковані з рослинним орнаментом та горизонтальними вставками із зображенням бджіл. На пілонах обабіч дверей — скульптурні зображення двох орлів, які ніби стережуть вхід до будинку.

Споруда має надзвичайно виразний інтер’єр. Вестибюль першого поверху прикрашають шість величних колон. На початку парадних сходів — два пілона, що завершуються чоловічим та жіночим погруддями на фігурних постаментах. Широкі сходи в обрамленні кованих решіток із рослинним та орнітоморфним орнаментом ведуть з першого на другий і третій поверхи. Сходові майданчики між поверхами оздоблені великими вікнами-вітражами із рослинними мотивами — зображеннями яскравих квітів та зеленого листя. На одному з вітражів третього поверху в рослинні мотиви вписано старовинний герб Буковини (голова тура на синьо-червоному полі в обрамленні трьох шестикутних зірок). 2011 року проведено масштабну реставрацію вітражів інтер’єрів. У центрі вестибюля другого поверху знаходяться чотири колони та мармуровий камін у формі трапеції, прикрашений кованою міддю з рослинним орнаментом. Простір другого і третього поверхів об’єднаний овальним прорізом, декорованим рельєфним орнаментом та кованими ґратами, ідентичними тим, що на сходах. Контури цього прорізу повторюються в овальному мальовничому плафоні на стелі третього поверху. Ця велика алегорична композиція на полотні із зображеннями жіночих фігур та путті дещо відрізняється від іншого декору, за стилістичними ознаками наближаючись до академічного мистецтва. Кандидат мистецтвознавства, професор Христина Саноцька стверджує, що створив цей плафон відомий український буковинський художник Микола Івасюк (1865–1937).

Кольорова гама і орнамент стін, дверей та мозаїчної поліхромної підлоги, гармонійне поєднання майстерного кування, вітражів та скульптури створюють враження цілісного твору мистецтва, виражаючи головну ідею стилю модерн.
Чернівецький художній музей був створений у 1988 році на базі художнього відділу обласного краєзнавчого музею. Предмети із фондів цієї установи склали основу колекції новоствореної установи.

Згодом музейну колекцію Чернівецького художнього музею поповнили пам’ятки, зібрані під час експедицій і твори, передані Дирекцією художніх виставок Міністерства культури України, а також благодійні дари музею від окремих митців і меценатів.

Першу експозицію музею було відкрито 1988 року в недіючому на той час Святодухівському соборі.

З 1991 року Чернівецький художній музей міститься у своїй теперішній будівлі.
1996 року після здійснення великого обсягу реставраційних робіт було відкрито стаціонарну експозицію, що вперше репрезентує образотворче й культове мистецтво Буковини та орнаментальне мистецтво краю XVII—XX століть.
У 2013 році був створений експозиційний розділ «Образотворче мистецтво середини ХХ – початку ХХІ ст.». Таким чином, музей одержав повноцінну експозицію, яка висвітлює мистецький процес на Буковині і на Україні з ХVІІ ст. до наших днів.

Співробітники Чернівецького художнього музею — автори численних публікацій з мистецтва, серед яких наукові видання, низка каталогів та буклетів про творчість буковинських митців.
Серед них:
Тетяна Дугаєва, Ірина Міщенко. «Митці Буковини». Енциклопедичний довідник, т.1. 1998
Ірина Міщенко. «Євзебій Ліпецький. Мистець та особистість». 2001
Тетяна Дугаєва. «Скульптор, доктор медицини Опанас Шевчукевич». 2002
Олена Гужва. «Августа Кохановська. 1868–1927». Каталог. 2004
Мистецький альбом «Чернівецький художній музей». Упорядники І. Кіцул, В. Любківська, О. Гужва. 2006
«Леон Копельман» / Упорядники І. Кіцул та В. Любківська, текст — О. Гужва. 2006
«Художній музей початку 21 ст. і його роль у формуванні сучасного культурного середовища». Матеріали міжнародної науково-практичної конференції присвяченої 20-річчю Чернівецького обласного художнього музею. / Упорядник В. Любківська. 2008
Тетяна Дугаєва. «Таланти Чернівців». 2008
Валентина Любківська «Любов Дуб. Вибрані твори». Каталог. 2009
Лариса Курущак. «Паломницька ікона „Святий град Єрусалим“ (реставрація і дослідження)». Упорядник І. Кіцул. 2010

За час існування музею організовано значну кількість виставок, розроблено низку проектів, за якими опрацьовуються серії щорічних вернісажів, які стають цікавими мистецькими акціями й подіями культурного життя міста і країни. Виставкова робота Чернівецького художнього музею тісно пов’язана з науково-освітньою діяльністю.
Зібрання Чернівецького художнього музею налічує близько 12 тисяч експонатів основного та науково-допоміжного фондів.

Основою музейної збірки є мистецтво Буковини XVII–XX століть.
У колекції іконопису XVII–XX століть — буковинські хатні образи, ікони на склі, вартісні твори народного та професійного іконописання тощо. Серед малярів XVIII–XIX столітть представлено імена Е. Грютцнера, Е. Бучевського, А. Кохановської.

Образотворчість Буковини XX століття репрезентована живописом Є. Ліпецького та А. Кольника, колекціями творів І. Беклемішевої,

О. Киселиці, Е. Нейман, П. Яковенка, Л. Копельмана,

О. Криворучка, Я. Зайця, а також творами І. Холоменюка,

О. Плаксія, В. Санжарова, О. Любківського та інших.

Музейна збірка відтворює творчість окремих українських митців XX століття — М. Глущенка, М. Дерегуса, А. Коцки, С. Шишка,

Г. Гавриленка, І. Остафійчука тощо, а також художників буковинської діаспори — Петра Мегика, Темістокля Вірсти,

Миколи Бідняка, Стефана Паппа.

У музеї зберігається рідкісна колекція буковинських народних килимів, понад 3 тисячі буковинських та гуцульських писанок, твори різьбярів по дереву Василя та Миколи Шкрібляків,

М. Мегеденюка, представлена творчість Г. Гараса, М. Катеринюка та інших.

З історії будівлі
Markus Kristan. Hubert Gessner.

«Architekt zwischen Kaiserreich und Sozialdemokratie 1871–1943». Passagen Verlag, Wien. 2011, стор. 46-50

http://tdugaeva.webs.com/,
http://tdugaeva.webs.com/museum_building_history_1.html,
http://www.karpaty.info/ru/uk/ch/co/chernivtsi/museums/art/

https://www.facebook.com/CZARTMUZ

http://museum-portal.com/php/museum.php?chapter=6&country=ua&city=32&idm=92&3dtour=1&l=ua

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *