Ю.Пігуляк

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Портрет невідомого чоловіка

кін. ХІХ ст.

полотно, олія

Чернівецький обласний художній музей

005

Любов і вірність

поч. ХХ ст.

полотно, олія

Чернівецький обласний художній музей

Юстин Пігуляк вважається засновником реалістичного живопису Буковини. На рубежі ХІХ – ХХ століть відбувалося пожвавлення всіх сфер національної культури на західноукраїнських землях. В образотворчому мистецтві, з одного боку, повільніше, ніж у Східній Україні проходив процес переборення традицій академізму, а з другого, інтенсивнішим був вплив на західноукраїнських художників мистецтва модерну, позиції якого на зламі століть були досить сильними. І все ж провідним творчим методом західноукраїнських митців залишався реалізм.

Народився Юстин Пігуляк у 1845 році в с. Мамаївці Кіцманського району поблизу Чернівців, був вихідцем з найбідніших верств українського населення, професійну освіту здобув у Віденській академії образотворчого мистецтва. Художник жив і працював у Чернівцях, викладаючи малювання в місцевій реальній школі. Був першим вчителем уславленого буковинського художника Миколи Івасюка (1865-1937).

Пігуляк працював переважно у жанрі портрета, рідше – побутової картини та пейзажу. Митець розробляв шевченківську тематику: «Наймичка», «Ой, одна я, одна», «Нащо мені чорні брови». У портреті Ю. Пігуляк дотримувався настанов академічного живопису. Його творам властиві певна статичність і прагнення до якомога правдивішого відтворення суттєвих рис зображуваної людини. Пігуляк першим з буковинських художників звернувся до створення галереї образів видатних діячів національної культури, написавши портрети Юрія  Федьковича (1886) та Ольги Кобилянської (1916). Ретельне виписування аксесуарів та антуражу, притаманне творчій манері Ю. Пігуляка, свідчить про певний вплив на художника традицій старого українського портрета.

Цікава історія пов’язана з картиною «Любов і вірність» до її надходження у музейну збірку. Картина довгі роки зберігалася в родині доньки художника Ірини Орелецької. Згодом твір був подарований Ростиславу Пилипчуку – тодішньому (1960-і роки ) студенту Чернівецького державного університету, який згодом працював ректором Київського інституту театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого. Від нього у 1996 році картина потрапила до Чернівецького художнього музею. У картині-портреті поряд із настановами академічного живопису – уваги до деталей, умовним стилізованим тлом, простежуються прояви самодіяльного мистецтва, що позначилося у певному порушенні анатомічних пропорцій, ретельності в зображенні деталей.

Крім багаторічної праці на педагогічній ниві, Ю. Пігуляк відзначався активною громадською діяльністю. Про це свідчить повідомлення у газеті «Буковина» про написання ним та М. Івасюком портретів Ю. Федьковича, кошти від продажу яких планувалося використати на будівництво Українського дому.

Особистість художника Юстина Пігуляка у великій мірі визначала обличчя культурного середовища Чернівців другої половини ХІХ – початку ХХ століття.