І.Беклемішева

beklБеклемішева Ірина Михайлівна (1903–1988) – яскрава мистецька особистість, ім’я якої символізує найкращі здобутки буковинського мистецтва другої половини ХХ століття. З Буковиною її пов’язувало майже сорок років життя і творчості. Художниця увійшла в історію українського мистецтва як видатний пейзажист. Творчість мисткині значно вплинула і на розвиток пейзажного жанру Буковини в цілому.
Майбутня художниця народилася у м. Ніжин Чернігівської області. ЇЇ батько був інженером, мати – оперною співачкою, дядько, відомий російський скульптор, – ректором Петербурзької академії мистецтв.
У 1921–1927 роках І. Беклемішева навчалася у Київському художньому інституті на факультеті живопису. Педагогами в інституті були видатні українські художники, які позитивно вплинули на формування її мистецької особистості: Микола Бурачек, Михайло Бойчук, Лев Крамаренко.
Перші відомі роботи І. Беклемішевої були виконані у жанрі тематичної картини. За твори «Гладильник» (1927), «Безробітні на заході» (1931), «Збір овочів» (1935) вона отримала визнання на всесоюзних художніх виставках. У 1938 році Ірина Беклемішева була прийнята до Спілки художників України. У ці ж роки вступила до Об’єднання сучасних мистців України (ОСМУ). У своїй творчості художники об’єднання використовували стилістичні методи постсезанізму, експресіонізму, супрематизму.
На Буковині Ірина Беклемішева опинилася у 1946 році. Наш край був місцем її проживання та джерелом творчого натхнення. З цього періоду пейзаж став основним жанром у творчості мисткині. Саме буковинськими краєвидами Ірина Михайлівна увійшла в історію українського мистецтва.

У краєвидах Ірини Беклемішевої приваблюють фактурність та декоративність. Характерними ознаками є також динамічний пастозний мазок, виконаний здебільшого мастихіном.
162